побір
побі́р
-бору, ч.
1》 перев. мн., заст. У дореволюційній Росії – збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.).
2》 діал. Дія за знач. побирати.
3》 діал. Призов на військову службу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови