побирати

побира́ти

-аю, -аєш, недок., перех., діал.

Брати. Побирати на сміх.

Значення в інших словниках

1. побирати — побира́ти дієслово недоконаного виду брати діал.  Орфографічний словник української мови
2. побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого ґрунту вона сама побирає (Л. Мартович); Я рішив, що не маю більш морального права побирати гроші за лекції, котрих я не даю (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого грунту вона сама побирає (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
4. побирати — Побира́ти, -ра́ю, -єш гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.  Словник української мови Грінченка