побирати

Побира́ти, -ра́ю, -єш

гл. Брать. сум нас побирав. Насъ охватывала печаль. Вх. Зн. 50.

Значення в інших словниках

1. побирати — побира́ти дієслово недоконаного виду брати діал.  Орфографічний словник української мови
2. побирати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Брати. Побирати на сміх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого ґрунту вона сама побирає (Л. Мартович); Я рішив, що не маю більш морального права побирати гроші за лекції, котрих я не даю (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. побирати — ПОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Брати. Думала, що тоді не мав би [чоловік] за що впиватися, бо всі доходи зі свого грунту вона сама побирає (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах