побит

По́бит, -ту

м.

1) Бытъ. Чорноморський побит.

2) Образъ, способъ. Яким би побитом спастися? Котл. Ен. VI. 83. А може між вами є такий, щоб яким небудь побитом одшукав цього хазяїна. Рудч. Ск. II. 148. з якого побиту. Съ какой стати? З якого ж побиту мені вас обманювати? Котл. Н. П. 372.

Значення в інших словниках

1. побит — по́бит іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. побит — По́бит. Становище, стан. І в пресі, і по земствах, і по иньчих их громадских і приватних орґанізациях — скрізь чутно було голоси про сю сьвяту і велику справу; що не задовольнивши її...  Українська літературна мова на Буковині
3. побит — -у, ч., розм. 1》 Умови життя; побут. 2》 Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь. || у знач. присл., у сполуч. з прикм. або займ., побитом. З якого побиту? — чому?; з якої причини? Яким побитом? — як потрапив (потрапила) сюди, як опинився (опинилася) тут?  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побит — По́бит, -ту, -тові. Таки́м по́битом  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. побит — ПО́БИТ, у, ч., розм. 1. Умови життя; побут. Діти на селі – поміч. Аби зіп'ялось на ноги – зараз у поле: хай змалку привикає до свого побиту! У такому побиті бажали Іван з Мотрею своїх діток зростити-вигодувати (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
6. побит — нія́ким по́битом, розм. 1. Ніяк. Вже Василь ніяким побитом і не відчепиться від неї (Г. Квітка-Основ’яненко); А вернутись без горілки ніяким побитом не можна… (М. Коцюбинський); — Ану ступай сюди, шибенику!...  Фразеологічний словник української мови
7. побит — ПО́БУТ (загальний уклад життя, сукупність звичаїв, властивих якомусь народові, соціальній групі тощо), ПОРЯ́ДКИ (ПОРЯ́ДОК рідше), ПО́БИТ розм. Старий побут, сімейне безладдя, хатня залежність будь-кого може заморочити (К.  Словник синонімів української мови
8. побит — ПО́БИТ, у, ч., розм. 1. Умови життя; побут. Діти на селі — поміч. Аби зіп’ялось на ноги — зараз у поле: хай змалку привикає до свого побиту! У такому побиті бажали Іван з Мотрею своїх діток зростити-вигодувати (Мирний, І, 1949, 210).  Словник української мови в 11 томах