побит
По́бит. Становище, стан. І в пресі, і по земствах, і по иньчих их громадских і приватних орґанізациях — скрізь чутно було голоси про сю сьвяту і велику справу; що не задовольнивши її, годі й гадати про яке-будь ґрунтовне поліпшене і побиту економічного (Б., 1895, 20, 2);
// порівн. пол. pobyt — перебування.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.