побит
по́бит
-у, ч., розм.
1》 Умови життя; побут.
2》 Спосіб, характер чого-небудь; порядок, установлений чи заведений десь.
|| у знач. присл., у сполуч. з прикм. або займ., побитом.
З якого побиту? — чому?; з якої причини?
Яким побитом? — як потрапив (потрапила) сюди, як опинився (опинилася) тут?
Великий тлумачний словник сучасної української мови