Погулянка —
Погуля́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
погулянка —
див. веселощі
Словник синонімів Вусика
погулянка —
-и, ж., розм. 1》 Те саме, що гулянка 1). 2》 Те саме, що прогулянка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
погулянка —
ПОГУЛЯ́НКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що гу́ля́нка 1. Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Сл. Б. Грінченка). 2. Те саме, що прогу́лянка. [Служебка:] Такі прокляті [свині], – як вирвуться, не заженеш ніяк. [Пастух:] Та хочеться ж і їм на погулянку (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
Погулянка —
Погуля́нка дільниця в південно-східній частині міста – кінець сучасної вулиці К. Левицького: Продовженням вулиці Кохановського є Погулянка. Колись була тут над потоком Полтви сільська оселя...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
погулянка —
ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.
Словник синонімів української мови
погулянка —
ПОГУЛЯ́НКА, и, ж., розм. !. Те саме, що гу́ля́нка 1. Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Сл. Гр.). 2. Те саме, що прогу́лянка. [Служебка:] Такі прокляті [свині], — як вирвуться, не заженеш ніяк. [Пастух:] Та хочеться ж і їм на погулянку (Л. Укр., II, 1951, 199).
Словник української мови в 11 томах
погулянка —
Погулянка, -ки ж. 1) Гулянье. 2) Пребываніе въ гостяхъ. Петрусь за шапку да й гайда, на вечорниці на погулянки. Г. Барв. 506.
Словник української мови Грінченка