Значення в інших словниках
-
полка —
-и, ж., рідко. Те саме, що полиця 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полка —
(швед. polkka — полька) — шведський і фінський танець, подібний до чеської польки. Музичний розмір 2/4, 3/4, а також мішаний 2/4 і 3/8.
Словник-довідник музичних термінів
-
полка —
по́лка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
полка —
ПО́ЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що поли́ця 1. Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (С. Чорнобривець); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
-
полка —
ПОЛИ́ЦЯ (окреме місце для лежання або розміщення багажу в залізничному вагоні, каюті корабля), ПО́ЛКА розм., ЛА́ВА заст. В купе вона одразу ж, як тільки поїзд рушив, забралася на верхню полицю і вкрилася ковдрою (В.
Словник синонімів української мови
-
полка —
ПО́ЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що поли́ця 1. Коли Антон з Подніпров’я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (Чорн., Потік.., 1956, 215); Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (Цюпа, На крилах.., 1961, 114).
Словник української мови в 11 томах
-
полка —
Прямокутний переріз архітектурного облому у вигляді широкого виступу.
Архітектура і монументальне мистецтво