полка
ПО́ЛКА, и, ж., рідко. Те саме, що поли́ця 1.
Коли Антон з Подніпров’я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (Чорн., Потік.., 1956, 215);
Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (Цюпа, На крилах.., 1961, 114).
Словник української мови (СУМ-11)