полка
ПО́ЛКА, и, ж., рідко.
Те саме, що поли́ця 1.
Коли Антон з Подніпров'я повертався додому, то у вагоні заліз на верхню полку (С. Чорнобривець);
Я став на скирту і кинув перший золотий сніп на полку [молотарки] (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)