пологий

Спадий, спадкий, спадний, спідистий, опадистий, похилий, похилистий, схилий, згористий, розложистий, див. покатий

Значення в інших словниках

1. пологий — -а, -е. Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; прот. крутий. || Із спадистими краями. || Який має легкий спад. || Злегка закруглений. || Який росте не вгору, а стелеться по землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пологий — поло́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. пологий — ПОЛО́ГИЙ, а, е. Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; протилежне крутий. З одного боку беріг [берег] пологий, рінь та мізерна левада, з другого – гора так і нависла кам'яними ребрами над рікою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пологий — ПОЛО́ГИЙ (про рельєф місцевості — який знижується поступово, не стрімко), ПОЛО́ЖИСТИЙ, СПА́ДИСТИЙ, НЕКРУТИ́Й, ПОХИ́ЛИЙ, ПОХИ́ЛЕНИЙ, ЗГО́РИСТИЙ, ПОКО́ТИСТИЙ розм., ПОВІ́ЛЬНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. пологий — ПОЛО́ГИЙ, а, е. Який знижується поступово, не стрімко; спадистий; протилежне крутий. На території УРСР водна ерозія грунтів найбільш поширена на пологих і крутих схилах уздовж правих високих берегів долин та річок у лісостеповій і степовій зонах (Наука..  Словник української мови в 11 томах
6. пологий — Поло́гий, -а, -е Отлогій, покатый. Полога гора. Вх. Лем. 453. Пологі зелені луки. Левиц. І. 63.  Словник української мови Грінченка