Словник чужослів Павло Штепа

понімати

1. второпати, повторопати, сторопати, уторопати, добирати, добрати, дібрати, доглупуватися, доглупатися, подоглупуватися, збагнути, позбагнути, зметикувати, зметикнути, позметикувати, уметикувати, уметикнути, повметикувати, змірковувати, зміркувати, позмірковувати, домірковуватися, доміркуватися, подомірковуватися, намірковуватися, наміркуватися, понамірковуватися, розмірковувати, розміркувати, порозмірковувати, умірковувати, уміркувати, повмірковувати, імкнути, з'їмкнути, поімкнути, кмітити, зікмітувати, зікмітити, позікмітувати, докмітувати, докмітити, подокмітувати, віокмітувати, покмітити, скмітувати, скмітити, укмітувати, укмітити, розуміти, зрозуміти, урозуміти, розчовпувати, розчовпати, порозчовпувати, розчолопувати, розчолопати, порозчолопувати, розчумувати, розчумати, порозчумувати, розчухувати, розчухати, порозчухувати, розшолопувати, розшолопати, порозшолопувати, розшулічувати, розшулічити, порозшулічувати, тямити, стямувати, стямити, постямувати, утямувати, утямити, повтямувати, усвідомлювати, усвідомити, поусвідомлювати, шупити, зушупувати, зушупити, позушупувати, пошупувати, пошупити, шурупати, зішурупати, пошурупати

2. це ловити

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. понімати — поніма́ти дієслово недоконаного виду затоплювати; охоплювати; опановувати; брати за жінку — рідко розм.  Орфографічний словник української мови
  2. понімати — див. поймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понімати — ПОНІМА́ТИ див. пойма́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. понімати — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. понімати — Поніма́ти, див. пойма́ти пойма́ти(ся) і поніма́ти(ся), -ма́ю(ся), -ма́єш(ся); по(й)ня́тися, пойму́(ся), -йме́ш(ся); по(й)ня́в(ся), -няла́(ся). Його́ пойня́в жах  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. понімати — ПОНІМА́ТИ див. пойма́ти.  Словник української мови в 11 томах
  7. понімати — Поніма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. Чуб. II. 189. За Дунаєм та за річкою язика поняли. Грин. III. 604. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ.  Словник української мови Грінченка