Значення в інших словниках
-
понімати —
поніма́ти дієслово недоконаного виду затоплювати; охоплювати; опановувати; брати за жінку — рідко розм.
Орфографічний словник української мови
-
понімати —
див. поймати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
понімати —
1. второпати, повторопати, сторопати, уторопати, добирати, добрати, дібрати, доглупуватися, доглупатися, подоглупуватися, збагнути, позбагнути, зметикувати, зметикнути, позметикувати, уметикувати, уметикнути, повметикувати, змірковувати, зміркувати...
Словник чужослів Павло Штепа
-
понімати —
ПОНІМА́ТИ див. пойма́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
понімати —
I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.
Словник синонімів української мови
-
понімати —
Поніма́ти, див. пойма́ти пойма́ти(ся) і поніма́ти(ся), -ма́ю(ся), -ма́єш(ся); по(й)ня́тися, пойму́(ся), -йме́ш(ся); по(й)ня́в(ся), -няла́(ся). Його́ пойня́в жах
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
понімати —
Поніма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл. 1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. Чуб. II. 189. За Дунаєм та за річкою язика поняли. Грин. III. 604. 2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ.
Словник української мови Грінченка