постигати

1. діятися, подіятися здіюватися, здіятися, поздіюватися, коїтися, скоюватися, скоїтися, поскоюватися, укоюватися, укоїтися, повкоюватися, падати, упасти, випадати, випасти, повипадати, нападати, напасти, понападати, спадати, спасти, поспадати, побивати, побити, прибивати, прибити, поприбивати, розбивати, розбити, сколочуватися, сколотитися, посколочуватися, спіткатися, спіткнутися, поспіткатися, ставатися, статися, поставатися, траплятися, трапитися, потраплятися, натраплятися, натрапитися, понатраплятися, потраплятися, потрапитися, страплятися, страпитися, постраплятися, (розумом) багнути, збагнути, розуміти, зрозуміти, порозуміти

2. це похолонути

Значення в інших словниках

1. постигати — постига́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постигати — -аю, -аєш, недок., постигнути і постигти, -гну, -гнеш, док., розм. 1》 Ставати стиглим. || діал. Ставати готовим для споживання (про страви). 2》 перев. док. Те саме, що устигати. || Вчасно робити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ, ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Б. Грінченка); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови у 20 томах
4. постигати — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ і ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Гр.); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови в 11 томах