постигати

постига́ти

-аю, -аєш, недок., постигнути і постигти, -гну, -гнеш, док., розм.

1》 Ставати стиглим.

|| діал. Ставати готовим для споживання (про страви).

2》 перев. док. Те саме, що устигати.

|| Вчасно робити що-небудь.

Значення в інших словниках

1. постигати — постига́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постигати — 1. діятися, подіятися здіюватися, здіятися, поздіюватися, коїтися, скоюватися, скоїтися, поскоюватися, укоюватися, укоїтися, повкоюватися, падати, упасти, випадати, випасти, повипадати, нападати, напасти, понападати, спадати, спасти, поспадати...  Словник чужослів Павло Штепа
3. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ, ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Б. Грінченка); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови у 20 томах
4. постигати — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ і ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Гр.); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови в 11 томах