постигати

I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм., ПРИСПІВА́ТИ розм. (ставати майже стиглим); НАЛИВА́ТИСЯ (також із сл. соком); НАБРО́ЩУВАТИСЯ (про колоски); ДОХО́ДИТИ, ВЛЕ́ЖУВАТИСЯ (УЛЕ́ЖУВАТИСЯ) (про фрукти, овочі — перев. після збору). — Док.: дости́гнути, дости́гти, дозрі́ти, доспі́ти, ви́стигнути, ви́стигти, ви́зріти, ви́спіти, поспі́ти, насти́гнути, насти́гти, пости́гнути, пости́гти, наспі́ти, досто́яти, присти́гнути, присти́гти, приспі́ти (приспі́нути), нали́тися, набрости́тися, дійти́, вле́жатися (уле́жатися). Прохожий спиниться послухати, як я Тут награю в ті дні, як стигнуть виногрона (М. Зеров); Починалась косовиця та грабовиця, а тим часом достиг і ранній ячмінь (І. Нечуй-Левицький); Зріють вишні і черешні (В. Сосюра); Навколо дозрівало жито (Ю. Збанацький); Коли ж виспіє садовина, то Роман і не вилазить звідтіля од ранку до ночі (С. Васильченко); Наливаються хліба, а там і озирнутись не встигнеш, настигнуть жнива (О. Донченко); Слава Богу, у нас в цьому році і хліб є, і сало, і молоко. Вишні он скоро приспіють (Григорій Тютюнник); У ячмені колос набростився (Словник Б. Грінченка); Вересень заповідається теплий і сухий.. Дійдуть помідори, соняшники, квасоля (Ірина Вільде).

УСТИ́ГНУТИ (ВСТИ́ГНУТИ) (вчасно зробити що-небудь), УСТИ́ГТИ (ВСТИ́ГТИ), ПОСПІ́ТИ розм. розм., ПОХОПИ́ТИСЯ розм., ПОХВАТИ́ТИСЯ діал. ПОСТИ́ГНУТИ (ПОСТИ́ГТИ) розм., ПОХОПИ́ТИСЯ розм., ПОХВАТИ́ТИСЯ діал. — Недок.: устига́ти (встига́ти), поспіва́ти, постига́ти. Дорогою він устиг взнати все потрібне (М. Стельмах); Старий ледве встигає за сином (А. Шиян); — Ну, додому ще поспієте! Ми от підемо через сад (Леся Українка); — Хе-хе-хе!.. Гора з горою не зійдуться, а ми... — сміявся він, ледве постигаючи короткими ногами за Соломією (М. Коцюбинський); Курінний похопився завчасу пронизати йому (вартовому) перса ножем (М. Старицький); Якби в службі добре, то за панами не похватився б (прислів'я). — Пор. 1. насти́гнути.

Значення в інших словниках

1. постигати — постига́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. постигати — -аю, -аєш, недок., постигнути і постигти, -гну, -гнеш, док., розм. 1》 Ставати стиглим. || діал. Ставати готовим для споживання (про страви). 2》 перев. док. Те саме, що устигати. || Вчасно робити що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постигати — 1. діятися, подіятися здіюватися, здіятися, поздіюватися, коїтися, скоюватися, скоїтися, поскоюватися, укоюватися, укоїтися, повкоюватися, падати, упасти, випадати, випасти, повипадати, нападати, напасти, понападати, спадати, спасти, поспадати...  Словник чужослів Павло Штепа
4. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ, ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Б. Грінченка); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови у 20 томах
5. постигати — ПОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСТИ́ГНУТИ і ПОСТИ́ГТИ, гну, гнеш, док., розм. 1. Ставати стиглим; достигати, дозрівати. Вітер повіває, жито постигає (Сл. Гр.); // діал. Ставати готовим для споживання (про страви).  Словник української мови в 11 томах