посторонь

див. осторонь

Значення в інших словниках

1. посторонь — присл., заст. Відособлено, віддалік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. посторонь — По́сторонь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. посторонь — По́сторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.  Словник української мови Грінченка