посторонь

по́сторонь

присл., заст.

Відособлено, віддалік.

Значення в інших словниках

1. посторонь — див. осторонь  Словник чужослів Павло Штепа
2. посторонь — По́сторонь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. посторонь — По́сторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.  Словник української мови Грінченка