Значення в інших словниках
-
поясниця —
правильніше: поперек
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
поясниця —
поясни́ця іменник жіночого роду поперек розм., рідко
Орфографічний словник української мови
-
поясниця —
-і, ж., мист. Писанка з поперечною лінією довкола.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поясниця —
ПОЯСНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що по́пере́к¹. [Текля:] Я своїми очима бачила, як вона на тім тижні плоскінь вибирала, та все вихилювалася, та за поясницю хапалася (М. Кропивницький); Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю... (С. Чорнобривець).
Словник української мови у 20 томах
-
поясниця —
I. ПОПЕРЕ́К (частина спини нижче пояса), КРИЖІ́, ПОЯСНИ́ЦЯ розм., ПІ́ВПЕРЕК діал. А вона приходить така стомлена додому — і руки, і поперек, і голова — усе в неї болить (Д. Бедзик); Біда, бо в крижах ломиться і на сльоту, і на годину поколює (І.
Словник синонімів української мови
-
поясниця —
ПОЯСНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що по́перек. [Текля:] Я своїми очима бачила, як вона на тім тижні плоскінь вибирала, та все вихилювалася, та за поясницю хапалася (Кроп., І, 1958, 387); Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю… (Чорн., Потік.., 1956, 20).
Словник української мови в 11 томах
-
поясниця —
Поясни́ця, -ці ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.
Словник української мови Грінченка