поясниця

ПОЯСНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що по́перек.

[Текля:] Я своїми очима бачила, як вона на тім тижні плоскінь вибирала, та все вихилювалася, та за поясницю хапалася (Кроп., І, 1958, 387);

Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю… (Чорн., Потік.., 1956, 20).

Значення в інших словниках

1. поясниця — правильніше: поперек  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. поясниця — поясни́ця іменник жіночого роду поперек розм., рідко  Орфографічний словник української мови
3. поясниця — -і, ж., мист. Писанка з поперечною лінією довкола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поясниця — Крижі, поперек  Словник чужослів Павло Штепа
5. поясниця — ПОЯСНИ́ЦЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що по́пере́к¹. [Текля:] Я своїми очима бачила, як вона на тім тижні плоскінь вибирала, та все вихилювалася, та за поясницю хапалася (М. Кропивницький); Якось я захворів і ліг на піч попарити поясницю... (С. Чорнобривець).  Словник української мови у 20 томах
6. поясниця — I. ПОПЕРЕ́К (частина спини нижче пояса), КРИЖІ́, ПОЯСНИ́ЦЯ розм., ПІ́ВПЕРЕК діал. А вона приходить така стомлена додому — і руки, і поперек, і голова — усе в неї болить (Д. Бедзик); Біда, бо в крижах ломиться і на сльоту, і на годину поколює (І.  Словник синонімів української мови
7. поясниця — Поясни́ця, -ці ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.  Словник української мови Грінченка