Значення в інших словниках
-
правовірний —
правові́рний 1 прикметник який суворо дотримується догматів певної віри, релігії правові́рний 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто сповідує іслам; мусульманин
Орфографічний словник української мови
-
правовірний —
-а, -е. 1》 Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. || перен. Який суворо дотримується якого-небудь учення, системи поглядів, напряму в мистецтві і т. ін. || у знач. ім. правовірний, -ного...
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
правовірний —
ПРАВОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. Федір Стринський вважав себе священиком справедливим, правовірним (С. Скляренко); // перен.
Словник української мови у 20 томах
-
правовірний —
ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
-
правовірний —
ПРАВОВІ́РНИЙ, а, е. 1. Який суворо дотримується догматів певної віри, релігії. Федір Стринський вважав себе священиком справедливим, правовірним (Скл., Карпати, II, 1954, 286); // перен.
Словник української мови в 11 томах
-
правовірний —
Правовірний, -а, -е Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.
Словник української мови Грінченка