правовірний
ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Ю. Шовкопляс); Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (О. Копиленко); О, якби він був таким, яким рисував його жандар, — сильним, впливовим, непохитним (Г. Хоткевич); Гільдхен вирішила раптом вдавати з себе правовірну нацистку (П. Загребельний); В особистому житті Тарганець скупий, недоброзичливий, безмежно нудний, ні на крок не відходить від своєї ортодоксальної дружини (Л. Дмитерко); Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).
МАГОМЕТА́НИН (той, хто визнає магометанство), МУСУЛЬМА́НИН, БУСУРМА́Н (БУСУРМЕ́Н) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман). У магометан відвідування лазні і щоденне обливання зведені до рівня релігійного догмату (з журналу); Чужинець знає не гірш за кожного правовірного, що кожен мусульманин мусить молитися п'ять разів на добу (О. Досвітній); .- Таке діється, що православну людину женуть із Львова, як бусурмана (З. Тулуб); — Козаки! Смерть бусурменам! Вперед! (Н. Рибак).
МАГОМЕТА́НСЬКИЙ (пов'язаний з магометанством), МУСУЛЬМА́НСЬКИЙ, ІСЛА́МСЬКИЙ, БУСУРМА́НСЬКИЙ (БУСУРМЕ́НСЬКИЙ) заст., фольк.; ПРАВОВІ́РНИЙ (перев. у мові самих мусульман — який суворо дотримується канонів цієї релігії). — Який же вас піп повінчає? Вона ж, мабуть, католичка, а ти магометанської віри?.. (О. Гончар); Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей (З. Тулуб); (Настя:) Доступлю в палац поганого бусурманського хана, задушу його оцими своїми руками (І. Нечуй-Левицький); І Бертольдові спочатку Справді щастя панувало, Довелося звоювати Бусурменських міст немало (Леся Українка); Для них Морниця була тим, чим Мекка для правовірного мусульманина (Ірина Вільде).
Словник синонімів української мови