правознавець

ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад М. Лукаша); Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газети); Не як юрист, а як людина, а ще точніше — як батько, він не повірив у злочинність дівчини (Л. Дмитерко); За розуміння космосу як загальнолюдської власності висловлюється переважна більшість правовиків (з журналу); — Хіба я не такий юриста, як він? Ну, він має вже посаду,.. так що ж з того? (Олена Пчілка).

Значення в інших словниках

1. правознавець — (фахівець з юридичних наук) правник, юрист.  Словник синонімів Полюги
2. правознавець — правозна́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. правознавець — [правознавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў  Орфоепічний словник української мови
4. правознавець — -вця, ч. Фахівець із правознавства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. правознавець — ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із правознавства. Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газ.  Словник української мови у 20 томах
6. правознавець — ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з правознавства. Правознавці розробили важливі питання теорії соціалістичної держави і права, зокрема проблеми політичної організації суспільства Української РСР в сучасних умовах комуністичного будівництва (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах