Словник української мови в 11 томах

правознавець

ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з правознавства.

Правознавці розробили важливі питання теорії соціалістичної держави і права, зокрема проблеми політичної організації суспільства Української РСР в сучасних умовах комуністичного будівництва (Ком. Укр., 6, 1969, 51);

Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (Рад. Укр., 27.III 1971, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. правознавець — (фахівець з юридичних наук) правник, юрист.  Словник синонімів Полюги
  2. правознавець — правозна́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. правознавець — [правознавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. правознавець — -вця, ч. Фахівець із правознавства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. правознавець — ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із правознавства. Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газ.  Словник української мови у 20 томах
  6. правознавець — ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад...  Словник синонімів української мови