правознавець —
правозна́вець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
правознавець —
[правознавеиц'] -аўц'а, ор. -аўцеим, м. (на) -аўцеив'і/-аўц'у, мн. -аўц'і, -аўц'іў
Орфоепічний словник української мови
правознавець —
-вця, ч. Фахівець із правознавства.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правознавець —
ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець із правознавства. Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (з газ.
Словник української мови у 20 томах
правознавець —
ПРАВНИ́К (фахівець із правознавства, юридичних наук; практичний діяч у галузі права), ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, ЮРИ́СТ, ПРАВОВИ́К розм., ПРАВОВІ́Д заст., ЮРИ́СТА заст. (Фауст:) У філософію я вник, До краю всіх наук дійшов — Уже я й лікар, і правник (переклад...
Словник синонімів української мови
правознавець —
ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з правознавства. Правознавці розробили важливі питання теорії соціалістичної держави і права, зокрема проблеми політичної організації суспільства Української РСР в сучасних умовах комуністичного будівництва (Ком. Укр.
Словник української мови в 11 томах