правління —
(керівний орган) управління, заст. управа, (загально) керівництво.
Словник синонімів Полюги
правління —
правлі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
правління —
(царя) царювання, (князя) князювання; (спілки) провід, керівництво, г. екзекутива.
Словник синонімів Караванського
правління —
[праўл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін'
Орфоепічний словник української мови
правління —
-я, с. 1》 Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. || рідко. Апарат, який здійснює керівництво державою. || Форма керівництва. Боярське правління.
Великий тлумачний словник сучасної мови
правління —
ПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
правління —
КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З.
Словник синонімів української мови
правління —
ПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова іст.
Словник української мови в 11 томах