Орфографічний словник української мови

правління

правлі́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. правління — (керівний орган) управління, заст. управа, (загально) керівництво.  Словник синонімів Полюги
  2. правління — (царя) царювання, (князя) князювання; (спілки) провід, керівництво, г. екзекутива.  Словник синонімів Караванського
  3. правління — [праўл’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін'  Орфоепічний словник української мови
  4. правління — -я, с. 1》 Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. || рідко. Апарат, який здійснює керівництво державою. || Форма керівництва. Боярське правління.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. правління — хохл. (управленіє) управа, уряд уряд, управа, керівництво, див. дирекція  Словник чужослів Павло Штепа
  6. правління — ПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  7. правління — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З.  Словник синонімів української мови
  8. правління — ПРАВЛІ́ННЯ, я, с. 1. Час, період, протягом якого певна особа здійснює верховну владу над ким-, чим-небудь. Правління Людовіка XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (Нова іст.  Словник української мови в 11 томах