правлінець

правлі́нець

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. правлінець — -нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (В. Кучер); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (Кучер, Трудна любов, 1960, 533); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Збан., Переджнив’я, 1960, 362).  Словник української мови в 11 томах