Великий тлумачний словник сучасної мови

правлінець

правлі́нець

-нця, ч., розм.

Член правління (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правлінець — правлі́нець іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (В. Кучер); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (Кучер, Трудна любов, 1960, 533); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Збан., Переджнив’я, 1960, 362).  Словник української мови в 11 томах