правлінець
правлі́нець
-нця, ч., розм.
Член правління (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- правлінець — правлі́нець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (В. Кучер); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Ю. Словник української мови у 20 томах
- правлінець — ПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Член правління (у 2 знач.). Правлінці здивовано перезирнулися, подалися грудьми до столу, схилившись над книгою (Кучер, Трудна любов, 1960, 533); Показує Андрій Оболонський своїм правлінцям біля хати-лабораторії дозрілі кетяги винограду (Збан., Переджнив’я, 1960, 362). Словник української мови в 11 томах