пресловутий —
-а, -е. 1》 заст. Відомий, знаменитий, славний. 2》 ірон. Який здобув сумнівну чи негативну славу, викликав багато розмов, пересудів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пресловутий —
ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е. 1. заст. Відомий, знаменитий, славний. Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: – “О, князю, – крикнув, – пресловутий! Великим ти родився бути!” (І. Котляревський); – Так отаким-то побитом, паничу, пресловуту козацьку Січ зруйнували (О.
Словник української мови у 20 томах
пресловутий —
ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е. 1. заст. Відомий, знаменитий, славний. Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: — «О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути!» (Котл.
Словник української мови в 11 томах