пресловутий

преслову́тий

-а, -е.

1》 заст. Відомий, знаменитий, славний.

2》 ірон. Який здобув сумнівну чи негативну славу, викликав багато розмов, пересудів.

Значення в інших словниках

1. пресловутий — хохл. (пресловутий) горепашний горепашний  Словник чужослів Павло Штепа
2. пресловутий — ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е. 1. заст. Відомий, знаменитий, славний. Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: – “О, князю, – крикнув, – пресловутий! Великим ти родився бути!” (І. Котляревський); – Так отаким-то побитом, паничу, пресловуту козацьку Січ зруйнували (О.  Словник української мови у 20 томах
3. пресловутий — ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е. 1. заст. Відомий, знаменитий, славний. Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: — «О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути!» (Котл.  Словник української мови в 11 томах