пресловутий

ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е.

1. заст. Відомий, знаменитий, славний.

Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: – “О, князю, – крикнув, – пресловутий! Великим ти родився бути!” (І. Котляревський);

– Так отаким-то побитом, паничу, пресловуту козацьку Січ зруйнували (О. Стороженко).

2. ірон. Який здобув сумнівну чи негативну славу, викликав багато розмов, пересудів.

Вона [ідея мирного співіснування] виражає загальну вимогу людей праці – назавжди покінчити з війною як засобом розв'язання спірних питань. І тому на неї мусять зважати навіть агресивні кола, які зазнають все більшого краху в проведенні пресловутої політики “на грані війни” (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. пресловутий — -а, -е. 1》 заст. Відомий, знаменитий, славний. 2》 ірон. Який здобув сумнівну чи негативну славу, викликав багато розмов, пересудів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. пресловутий — хохл. (пресловутий) горепашний горепашний  Словник чужослів Павло Штепа
3. пресловутий — ПРЕСЛОВУ́ТИЙ, а, е. 1. заст. Відомий, знаменитий, славний. Дрансеса смілость [смілість] тут взяла: — «О, князю, — крикнув, — пресловутий! Великим ти родився бути!» (Котл.  Словник української мови в 11 томах