Значення в інших словниках
-
привичка —
правильніше: звичка
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
привичка —
ПРИВИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зви́чка 1, 2. Панич ходе по хаті, слухає та спльовує... У його була така чудна привичка – усе мов спльовує (Панас Мирний); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
привичка —
До чого бик навик, за тим і риче. До чого привикнемо, того й бажаємо. Мусиш привикати, бо не маєш своєї хати. Навчають бездомну сироту. Навчиться собака бігти за возом, то і за саньми побіжить. Легко змінити одну привичку на подібну.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
привичка —
ПРИВИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що зви́чка 1, 2. Панич ходе по хаті, слухає та спльовує… У його була така чудна привичка — усе мов спльовує (Мирний, III, 1954, 167); Він уже в крові носив столітню привичку влади над людьми (Хотк.
Словник української мови в 11 томах
-
привичка —
Приви́чка, -ки ж. Привычка. ум. приви́ченька. Мет. 316.
Словник української мови Грінченка