привчений —
при́вчений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
привчений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привчити 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
привчений —
ПРИ́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до привчи́ти 1. Його діти, син 17-ти літ і дочка 15-ти, привчені до давньої науки, вірні давній [еллінській] релігії (Леся Українка); Регулювальники майже ніколи не посміхалися, вони були надто заклопотані...
Словник української мови у 20 томах
привчений —
ПРИ́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привчи́ти 1. Його діти, син 17-ти літ і дочка 15-ти, …ривчені до давньої науки, вірні давній [еллінській] релігії (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах