привчений

Значення в інших словниках

1. привчений — при́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. привчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до привчити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. привчений — ПРИ́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до привчи́ти 1. Його діти, син 17-ти літ і дочка 15-ти, привчені до давньої науки, вірні давній [еллінській] релігії (Леся Українка); Регулювальники майже ніколи не посміхалися, вони були надто заклопотані... Словник української мови у 20 томах
4. привчений — ПРИ́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до привчи́ти 1. Його діти, син 17-ти літ і дочка 15-ти, …ривчені до давньої науки, вірні давній [еллінській] релігії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах