привчатися

Оббуватися, оббутися, пооббуватися, обвикатися, обвикнутися, пообвикатися, звикати, звикнути, позвикати, обживатися, обжитися, пообживатися, обходитися, обійтися, пообходитися, оговтуватися, оговтатися, пооговтуватися, озвичаюватися, озвичаїтися, поозвичаюватися, зазвичаюватися, зазвичаїтися, позазвичаюватися, призвичаюватися, призвичаїтися, попризвичаюватися, узвичаюватися, узвичаїтися, поузвичаюватися, охмолощуватися, охмолостатися, див. засвоювати, освоювати, наловчитися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привчатися — привча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привчатися — -аюся, -аєшся, недок., привчитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Звикати, призвичаюватися до чогось. || Виробляти в собі навички до певної роботи, заняття і т. ін. 2》 діал. Навчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. привчатися — ПРИВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Звикати, призвичаюватися до чогось. Росте Марушка, походила у школу, привчається дома (А. Словник української мови у 20 томах
  4. привчатися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. привчатися — ПРИВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Звикати, призвичаюватися до чогось. Росте Марушка, походила у школу, привчається дома (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах