1. Великий тлумачний словник сучасної мови

привчатися

привча́тися

-аюся, -аєшся, недок., привчитися, -чуся, -чишся, док.

1》 Звикати, призвичаюватися до чогось.

|| Виробляти в собі навички до певної роботи, заняття і т. ін.

2》 діал. Навчатися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. привчатися — привча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. привчатися — Оббуватися, оббутися, пооббуватися, обвикатися, обвикнутися, пообвикатися, звикати, звикнути, позвикати, обживатися, обжитися, пообживатися, обходитися, обійтися, пообходитися, оговтуватися, оговтатися, пооговтуватися, озвичаюватися, озвичаїтися... Словник чужослів Павло Штепа
  3. привчатися — ПРИВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Звикати, призвичаюватися до чогось. Росте Марушка, походила у школу, привчається дома (А. Словник української мови у 20 томах
  4. привчатися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
  5. привчатися — ПРИВЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Звикати, призвичаюватися до чогось. Росте Марушка, походила у школу, привчається дома (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах