засвоювати

1. вчитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, учитися, вправлятися, вправитися, повправлятися, досвідчуватися, досвідчитися, удосвідчитися, опановувати, опанувати, повпановувати, призвичаюватися, призвичаїтися, удосконалюватися, удосконалитися, повдосконалюватися, див. привикати, наловчитися, практикувати

2. це привласнювати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвоювати — -юю, -юєш, недок., засвоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. 2》 Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам'ятовувати, вивчати щось. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвоювати — Засво́ювати, -сво́юю, -сво́юєш; засво́їти, -во́ю, -во́їш; засво́їв, -сво́їла; засві́й, засві́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. засвоювати — ЗАСВОЮВАТИ – ОСВОЮВАТИ Засвоювати, -юю, -юєш, засвоїти. 1. Сприймаючи щось нове, чуже, робити властивим, звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось: засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Літературне слововживання
  4. засвоювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. засвоювати — (науку) опановувати, оволодівати чим, (нові манери) наламуватися; дк. ЗАСВОЇТИ, (повчальну лекцію) затямити. Словник синонімів Караванського
  6. засвоювати — ЗАСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. Словник української мови в 11 томах
  7. засвоювати — Засвоювати, -воюю, -єш сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18. Словник української мови Грінченка
  8. засвоювати — засво́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови