засвоювати

ЗАСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.

1. Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе.

Все краще, все пожиточне, засвоюючи і переосмислюючи, використовував і використовує народ у своїй творчості (Рильський, III, 1956, 156);

Через кращі твори літературні мистецтва люди вчаться правильно розуміти і змінювати життя, засвоюють передові ідеї (Ком. Укр., 6, 1961, 8).

2. Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам’ятовувати, вивчати щось.

Гриць був здібний хлопець, швидко засвоював усе, що вчили в школі (Юхвід, Оля, 1959, 305);

Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила (Донч., V, 1957, 205).

3. фізл. Поглинувши, переварювати, перетравлювати (їжу, поживні речовини), вбирати в себе (про живі організми).

Гірчак засвоює велику кількість води й поживних речовин (Вісник АН, 4, 1949, 20);

Бактерійні добрива нітрагін, азотобактерин.. виготовляються з мікробів, здатних засвоювати азот повітря (Наука.., 9, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвоювати — ЗАСВОЮВАТИ – ОСВОЮВАТИ Засвоювати, -юю, -юєш, засвоїти. 1. Сприймаючи щось нове, чуже, робити властивим, звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось: засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Літературне слововживання
  2. засвоювати — (науку) опановувати, оволодівати чим, (нові манери) наламуватися; дк. ЗАСВОЇТИ, (повчальну лекцію) затямити. Словник синонімів Караванського
  3. засвоювати — -юю, -юєш, недок., засвоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. 2》 Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам'ятовувати, вивчати щось. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засвоювати — 1. вчитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, учитися, вправлятися, вправитися, повправлятися, досвідчуватися, досвідчитися, удосвідчитися, опановувати, опанувати, повпановувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. засвоювати — засво́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. засвоювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. засвоювати — Засво́ювати, -сво́юю, -сво́юєш; засво́їти, -во́ю, -во́їш; засво́їв, -сво́їла; засві́й, засві́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. засвоювати — Засвоювати, -воюю, -єш сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18. Словник української мови Грінченка