засвоювати

ЗАСВОЮВАТИ – ОСВОЮВАТИ

Засвоювати, -юю, -юєш, засвоїти. 1. Сприймаючи щось нове, чуже, робити властивим, звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось: засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. 2. Поглинувши, перетравлювати (їжу, поживні речовини); вбирати в себе (про живі організми): засвоювати страву, засвоювати ліки.

Освоювати, освоїти. 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати: освоювати заболочені землі, освоїти проектну потужність машини, освоїти асигновані кошти. 2. Навчатися користуватися чим-небудь; навчаючись, глибоко вивчати щось, оволодівати чимось: освоювати сучасну техніку, освоювати суміжні професії, освоювати виробництво нових будівельних матеріалів, освоювати досягнення передового досвіду, освоювати тему.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засвоювати — -юю, -юєш, недок., засвоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. 2》 Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам'ятовувати, вивчати щось. 3》 фізіол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. засвоювати — 1. вчитися, вивчати, вивчити, повивчати, завчати, завчити, позавчати, навчатися, навчитися, понавчатися, учитися, вправлятися, вправитися, повправлятися, досвідчуватися, досвідчитися, удосвідчитися, опановувати, опанувати, повпановувати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. засвоювати — Засво́ювати, -сво́юю, -сво́юєш; засво́їти, -во́ю, -во́їш; засво́їв, -сво́їла; засві́й, засві́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. засвоювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. засвоювати — (науку) опановувати, оволодівати чим, (нові манери) наламуватися; дк. ЗАСВОЇТИ, (повчальну лекцію) затямити. Словник синонімів Караванського
  6. засвоювати — ЗАСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. Словник української мови в 11 томах
  7. засвоювати — Засвоювати, -воюю, -єш сов. в. засвоїти, -вою́, -ї́ш, гл. Присваивать, присвоить. Велику материзну мала, а з тим добра вона не знала... Брат все, що лучче, засвоїв. Мкр. Г. 18. Словник української мови Грінченка
  8. засвоювати — засво́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови