Значення в інших словниках
-
придержувати —
приде́ржувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
придержувати —
див. зберігати
Словник синонімів Вусика
-
придержувати —
-ую, -уєш, недок., придержати, -жу, -жиш, док., перех. 1》 Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. || Здержувати або зупиняти рух кого-небудь. || Уповільнювати (звичайно ходу).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
придержувати —
ПРИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., кого, що. 1. Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. Титар ..
Словник української мови у 20 томах
-
придержувати —
приде́ржати / приде́ржувати язи́к ((свого́) язика́) (за зуба́ми). Утриматися від висловлення; змовчати. Але на цей раз я таки придержав свого язика і не розповів нічого (Л. Смілянський); — І ти, Павле Григоровичу, придержав язика за зубами (П. Панч).
Фразеологічний словник української мови
-
придержувати —
БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док.
Словник синонімів української мови
-
придержувати —
Приде́ржувати, -жую, -жуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
придержувати —
ПРИДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати. Титар..
Словник української мови в 11 томах
-
придержувати —
Придержувати, -жую, -єш сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Словник української мови Грінченка