придержувати
приде́ржувати
-ую, -уєш, недок., придержати, -жу, -жиш, док., перех.
1》 Беручись руками за кого-, що-небудь, не давати рухатися, падати і т. ін.; притримувати.
|| Здержувати або зупиняти рух кого-небудь.
|| Уповільнювати (звичайно ходу).
|| Жестом спиняти, перепиняти когось.
|| перен. Стримувати себе або когось від якого-небудь вчинку. Придержувати язика.
2》 перен. Приховувати, приберігати на деякий час що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови