Словник чужослів Павло Штепа

приклоняти

хохл. (прікланять) клячіти

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. приклоняти — приклоня́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. приклоняти — -яю, -яєш, недок., приклонити, -лоню, -лониш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що прихиляти 1). || Те саме, що схиляти. 2》 перен. Спрямовувати чиїсь думки, інтереси, дії в певний бік, схиляти кого-небудь до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приклоняти — ПРИКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., кого, що, розм. 1. Те саме, що прихиля́ти 1. Заколихався світ місячний у курені і покрався далі до дверей.  Словник української мови у 20 томах
  4. приклоняти — ПРИХИЛЯ́ТИ (схиляючи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПРИКЛОНЯ́ТИ розм., ПРИСЛОНЯ́ТИ розм. рідше. — Док.: прихили́ти, приклони́ти, прислони́ти. Андрій ще ближче прихилив лице до шибки (Д. Бедзик); Заколихався світ місячний..  Словник синонімів української мови
  5. приклоняти — ПРИКЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКЛОНИ́ТИ, лоню́, ло́ниш, док., перех., розм. 1. Те саме, що прихиля́ти 1. Заколихався світ місячний у курені і покрався далі до дверей.  Словник української мови в 11 томах
  6. приклоняти — Приклоняти, -ня́ю, -єш сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку. Чуб. V. 947.  Словник української мови Грінченка