приклоняти
ПРИХИЛЯ́ТИ (схиляючи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПРИКЛОНЯ́ТИ розм., ПРИСЛОНЯ́ТИ розм. рідше. — Док.: прихили́ти, приклони́ти, прислони́ти. Андрій ще ближче прихилив лице до шибки (Д. Бедзик); Заколихався світ місячний.. Івась устав, лапнув його ручкою — рука осіяла, він приклонив голову до того місця (Панас Мирний); Прислоняє (Готліб) сокиру до печі (переклад Лесі Українки).
СХИЛЯ́ТИ до чого і з інфін. (переконувати, умовляти робити що-небудь, погоджуватися на щось), ПІДБИВА́ТИ на що і з інфін., НАМОВЛЯ́ТИ до чого, НАВЕРТА́ТИ на що, до чого, НАГИНА́ТИ до чого, рідше, НАХИЛЯ́ТИ до чого, заст., ПРИКЛОНЯ́ТИ розм. — Док.: схили́ти, підби́ти, намо́вити, наверну́ти, нагну́ти, нахили́ти, приклони́ти. Попи до послуху схиляли Своїх обідраних братів (М. Гірник); Він-то і підбивав людей записуватися на еміграцію (Н. Рибак); (Лука:) Прийшов і я на концерт. Оглядав театр. Красиво... Підіб'ю і своїх криничан на отакий клуб (Ю. Мокрієв); — Так, він намовляє його до всього злого! — відповів Івоніка (О. Кобилянська); Дід.. сказав: — Дітей же треба на добре навертати (О. Довженко); Лишалося нашому товариству тільки три дні. Вони клопотались з усієї сили, щоб за той час нахилити якомога більше людей до своїх думок (Б. Грінченко); Шрам з сином мав.. на весіллі разом усю старшину до походу на Тетерю приклонити (П. Куліш). — Пор. підмовля́ти, 3. спрямо́вувати.
Словник синонімів української мови