прискорювати

Хуткішати, захугкішувати, захуткішати, похуткішувати, похуткішати, схуткішувати, схуткішати, швидкувати, швидкнути, зішвидкувати, зішвидкнути, пошвидкувати, пошвидкнути, швидчати, швидченути, зішвидчати, зішвідченути, пошвидчати, пошвидченути, швидшати, швидшанути, зіііівидшати, зішвидшанути, пошвидшати, пошвидшанути

Значення в інших словниках

1. прискорювати — приско́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прискорювати — (біг) пришвидшувати; (крок) приспішувати, наддавати чого, піддавати ходу; (події) квапити, підганяти; (процес) форсувати; (смерть) наближати.  Словник синонімів Караванського
3. прискорювати — -юю, -юєш, недок., прискорити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Робити що-небудь швидшим, збільшувати швидкість чогось. 2》 Робити що-небудь частішим; скорочувати проміжки між якимись діями. Прискорювати крок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прискорювати — ПРИСКО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКО́РИТИ, рю, риш, док., що. 1. Робити що-небудь швидшим, збільшувати швидкість чогось. Коні прискорюють біг і веселіше тягнуть бричку (О. Полторацький); Відчувалося, що човен прискорював рух (М.  Словник української мови у 20 томах
5. прискорювати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. прискорювати — Приско́рювати, -рюю, -рюєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прискорювати — ПРИСКО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКО́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Робити що-небудь швидшим, збільшувати швидкість чогось. Коні прискорюють біг і веселіше тягнуть бричку (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 7); Відчувалося, що човен прискорював рух (Трубл.  Словник української мови в 11 томах