прискорювати
ПРИСКО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСКО́РИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Робити що-небудь швидшим, збільшувати швидкість чогось.
Коні прискорюють біг і веселіше тягнуть бричку (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 7);
Відчувалося, що човен прискорював рух (Трубл., Шхуна.., 1940, 151);
Петрій прискорив ходу, щоб скорше достатися наверх (Фр., VIII, 1952, 112);
Екіпаж прискорив хід і був би викинув своїх їздців, якби погонич раптом не стримав гарячих коней (Кач., II, 1958, 230).
2. Робити що-небудь частішим; скорочувати проміжки між якимись діями.
Потяг набирав ходи, прискорюючи ритми (Мик., II, 1957, 212).
Приско́рювати (приско́рити) крок (кро́ки) — іти швидше.
Я прискорюю крок. Павлик ледве встигає за мною (Збан., Мор. чайка, 1959, 199);
Побачивши важкі зубчасті мури, прискорює він кроки (Тулуб, Людолови, II, 1957, 66).
3. Впливаючи на який-небудь процес, розвиток чогось і т. ін., викликати швидше його протікання.
— Я думав, що все має свій час і наступає само собою. Прискорювати які-небудь події або об’яви — то нерозумно (Коб., І, 1956, 346);
Існування Радянського Союзу значно полегшує і прискорює будівництво соціалізму в країнах народної демократії (Програма КПРС, 1961, 20);
Марксистсько-ленінське вчення, розкриваючи об’єктивні закони соціального прогресу, дає можливість передбачати і прискорювати хід суспільного розвитку (Ком. Укр., 12, 1965, 52);
Об’єктивний стан справ показав, що війна прискорила розвиток капіталізму, і він ішов вперед від капіталізму до імперіалізму, від монополії до одержавлення (Ленін, 31, 1973, 342);
// Наближати початок або кінець чого-небудь; скорочувати час настання чогось.
Вітаміни підвищують опірність організму різним інфекціям, а якщо людина вже захворіла — прискорюють одужання (Веч. Київ, 20.I 1966, 3);
Андрій помер. Зворушення, прощання і подорож прискорили його кінець (Коб., III, 1956, 306);
Він сподівався прискорити виїзд на Лебединий острів (Трубл., Шхуна.., 1940, 120).
Словник української мови (СУМ-11)