Значення в інших словниках
-
прицільний —
приці́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
прицільний —
-а, -е. 1》 Прикм. до приціл 2). || Признач. для наведення на об'єкт. 2》 Який здійснюється прицілюванням, наведенням зброї на ціль.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прицільний —
ПРИЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до приці́л 2. Припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (А. Головко); Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (В.
Словник української мови у 20 томах
-
прицільний —
ПРИЦІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до приці́л 2. Зброя в порядку, надійний курок. Вірна прицільна лінія… (Шер., Дорога.., 1957, 12); Припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (Головко, І, 1957, 288)...
Словник української мови в 11 томах