прицільний
ПРИЦІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Прикм. до приці́л 2.
Припавши головою до прицільної панорами, Семен не цілився вже (А. Головко);
Хлопець приріс до кулемета і крізь прицільний виріз ясно бачить вкочену дорогу (В. Кучер);
Вакула опустив на гвинтівці прицільну рамку на двісті (Ю. Смолич);
// Признач. для наведення на об'єкт.
У верхню частину бокса [для знімання під водою] вмонтований .. прицільний видошукач (з газ.).
2. Який здійснюється прицілюванням, наведенням зброї на ціль.
Методом швидкісної прицільної стрільби з мінометів, що його недавно запропонував Черниш, уже зацікавилося вище командування (О. Гончар);
Ніч впала темна – безмісячна, хмарна осіння ніч, і стрілянина почала вщухати: вести прицільний огонь стало неможливо (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)