Значення в інших словниках
-
прозеліт —
Прозелі́т: — людина, що прийняла інше вчення, неофіт [35] — людина, яка прийняла нову віру (неофіт) [47,XI] — новий палкий прихильник якої-небудь теорії чи вчення; неофіт [51] — новонавернений прихильник якої-небудь теорії, конфесії, вчення [52]
Словник з творів Івана Франка
-
прозеліт —
прозелі́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прозеліт —
-а, ч. 1》 церк. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт. 2》 книжн. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, переконань і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прозеліт —
ПРОЗЕЛІ́Т, а, ч. 1. рел.-церк. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт. Багаті і благочестиві прозеліти .. помагали убогим ради спасіння душі своєї (Леся Українка). 2. книжн. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, переконань і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
-
прозеліт —
прозелі́т (від грец. προσήλυτος – новонавернений) 1. Особа, що прийняла нове віросповідання. 2. Переносно – новий прихильник будь-якого вчення, теорії.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
прозеліт —
Новонавернений, новий сповідник якоїсь віри, ідеології, п., як правило, прагне навернути ін. на свою віру.
Універсальний словник-енциклопедія
-
прозеліт —
НЕОФІ́Т (церк. — новий прихильник якоїсь релігії; перен. — новий прихильник якого-небудь учення, суспільного руху тощо), ПРОЗЕЛІ́Т книжн., НОВОНАВЕ́РНЕНИЙ.
Словник синонімів української мови
-
прозеліт —
Прозелі́т, -та; -лі́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прозеліт —
ПРОЗЕЛІ́Т, а, ч. 1. церк. Особа, що прийняла нове віросповідання; неофіт. Багаті і благочестиві прозеліти.. помагали убогим ради спасіння душі своєї (Л. Укр., VIII, 1965, 275). 2. книжн. Новий палкий прихильник якого-небудь учення, теорії, переконань і...
Словник української мови в 11 томах